Вплив реабілітації серця за моделлю С на толерантність до фізичного навантаження і показники гемодинаміки у пацієнтів після серцевого нападу
DOI:
https://doi.org/10.15561/18189172.2019.0502Ключові слова:
реабілітація серця, 6-хвилинна прогулянкова проба, хвороби цивілізації, гемодинаміка, серцево-судинні захворюванняАнотація
Передумови та мета дослідження: Серцево-судинні захворювання в даний час класифікуються як хвороби цивілізації. Кількість випадків з 20-го століття різко зросла. В даний час до 46% всіх випадків смерті в Польщі викликані захворюваннями системи кровообігу. Метою дослідження є оцінка впливу реабілітації серця за моделлю С на толерантність до фізичного навантаження і показники гемодинаміки у пацієнтів після серцевого нападу. Матеріал і методи. Дослідження проводилося у відділенні серцевої реабілітації в Шимбарку. Дослідницька група складалася з 32 пацієнтів, які після фізичного обстеження при надходженні були кваліфіковані для попередньої оцінки фізичної підготовленості на основі 6 МВт. Тест проводився на наступний день після надходження відповідно до діючих стандартів. Згодом обстежені особи пройшли 28-денний цикл ранньої серцевої реабілітації відповідно до моделі C. Результати: В результаті 4-тижневої реабілітації серця було отримано статистично значуще поліпшення фізичної працездатності зі збільшенням дистанції в середньому на 68,34 м. Статистично значуще зміна рівня втоми за шкалою Борга після завершення реабілітаційного циклу було продемонстровано. Пацієнти з нормальною масою тіла, надмірною вагою і ожирінням отримали аналогічне збільшення результатів 6MWT через циклу реабілітації. Висновки. Результати цього дослідження вказують на нагальну необхідність навчання пацієнтів профілактиці серцево-судинних захворювань і підвищення доступності реабілітації для всіх людей після кардіологічного інциденту.Посилання
1. Wojtyniak B, Stokwiszewski J, Goryński P, Poznańska A. Długość życia i umieralność ludności Polski [Life expectancy and mortality Polish population], In: Wojtyniak B, Goryński P. Ed. Sytuacja zdrowotna ludności Polski [Health situation of the Polish population]. Warsaw: National Institute of Public Health, National Institute of Hygiene; 2008. (In Polish)
2. Bellwon J, Rynkiewicz A. Epidemiologia chorób układu krążenia [Epidemiology of cardiovascular diseases]. In: Szczeklik A, Tendera M. Ed. Kardiologia Podręcznik oparty na zasadach EBM Medycyna Praktyczna [Cardiology Handbook based on the principles of EBM Practical Medicine]. 2009;283–7. (In Polish)
3. Drabik J. Aktywność fizyczna w edukacji zdrowotnej społeczeństwa, cz. 1 [Physical activity in public health education, part 1]. Gdańsk: Publishing House APE; 1995. (In Polish)
4. Maciąg D, Grzegorska K, Cichońska M, Marcinkowski JT. Profilaktyka chorób ukladu krążenia prowadzona w podstawowej opiece zdrowotnej [Prevention of cardiovascular diseases in primary health care]. Problemy Higieny i Epidemiologii. 2012;93(2):377–384. (In Polish)
5. Piotrowicz R, Podolec P, Kopeć G, Drygas W, Mamcarz A, Stańczyk J. Konsensus Rady Redakcyjnej PFP dotyczący aktywności fizycznej [PFP Editorial Board Consensus on Physical Activity]. In: Polskie Forum Profilaktyki Chorób Ukladu Krążenia [Polish Forum for Prevention of Cardiovascular Diseases], 2008. P. 1–3. (In Polish)
6. Prusik K, Zdrojewski T. Aktywność fizyczna w prewencji chorób serca [Physical activity in the prevention of heart disease]. In: Sport wyczynowy i rekreacyjny : problemy kardiologa i internisty. [Professional and recreational sport: problems of a cardiologist and internist]. Lublin: Czelej; 2014. P. 100-110. (In Polish)
7. Laboratories AC on PS for CPF. ATS statement: guidelines for the six-minute walk test. Am J Respir Crit Care Med. 2002;166:111– 117.
https://doi.org/10.1164/ajrccm.166.1.at1102
8. Stroch-Uczciwek A, Plewa M, Nowak Z. Przydatność sześciominutowego testu marszowego w ocenie tolerancji wysiłkowej pacjentów po pomostowaniu naczyń wieńcowych (CABG) [Usefulness of the six-minute walk test in assessing exercise tolerance of patients after coronary artery bypass grafting (CABG)]. Physiotherapy. 2006;3–10. (In Polish)
9. Kadikar A, Maurer J, Kesten S. The six-minute walk test: a guide to assessment for lung transplantation. J Heart Lung Transplant, 1997;16:313–9.
10. Montgomery PS, Gardner AW. The clinical utility of a six-minute walk test in peripheral arterial occlusive disease patients. Journal of the American Geriatrics Society. 1998;46(6):706– 711.
https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.1998.tb03804.x
11. Rostagno C, Olivo G, Comeglio M, Boddi V, Banchelli M, Galanti G, et al. Prognostic value of 6-minute walk corridor test in patients with mild to moderate heart failure: comparison with other methods of functional evaluation. European Journal of Heart Failure, 2003;5:247–52.
https://doi.org/10.1016/S1388-9842(02)00244-1
12. ESC Working Group on exercise physiology, physiopathology and electrocardiography. Guidelines for cardiac exercise testing. European Heart Journal, 1993;14:969–88.
https://doi.org/10.1093/eurheartj/14.7.969
13. Langenfeld H, Schneider B, Grimm W, Beer M, Knoche M, Riegger G, et al. The Six-Minute Walk—An Adequate Exercise Test for Pacemaker Patients? Pacing and Clinical Electrophysiology. 1990;13(12):1761–1765.
https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.1990.tb06886.x
14. Lima de Melo Ghisi G, Pesah E, Turk-Adawi K, Supervia M, Lopez Jimenez F, Grace S. Cardiac Rehabilitation Models around the Globe. Journal of Clinical Medicine 2018;7:260.
https://doi.org/10.3390/jcm7090260
15. Davies A, Subramanian V, Bowles M, Raftery E. Double product-is it a meaningful entity in chronic stable angina. American Heart Association. Monograph (82): IV-78, 1981. P. 78–78.
16. Beatty AL, Schiller NB, Whooley MA. Six-minute walk test as a prognostic tool in stable coronary heart disease: data from the heart and soul study. Arch Intern Med. 2012;172(14):1096– 102.
https://doi.org/10.1001/archinternmed.2012.2198
17. Enright PL. The six-minute walk test. Respir Care, 2003;48:783–5.
18. Cannistra LB, Balady GJ, O’Malley CJ, Weiner DA, Ryan TJ. Comparison of the clinical profile and outcome of women and men in cardiac rehabilitation. The American journal of cardiology. 1992;69(16):1274– 1279.
https://doi.org/10.1016/0002-9149(92)91220-X
19. Piotrowicz IK-K i R. Wpływ treningu fizycznego na wydolność czynnościową, profil lipidowy oraz częstość powrotu do pracy zawodowej kobiet po przebytym zawale serca [The impact of physical training on functional capacity, lipid profile and the frequency of return to work for women after a heart attack]. Cardiology Journal. 2004;11(10):719–25. (In Polish)
20. Kim J, Hammar N, Jakobsson K, Luepker RV, McGovern PG, Ivert T. Obesity and the risk of early and late mortality after coronary artery bypass graft surgery. American heart journal. 2003;146(3):555– 560.
https://doi.org/10.1016/S0002-8703(03)00185-6
21. Prabhakar G, Haan CK, Peterson ED, Coombs LP, Cruzzavala JL, Murray GF. The risks of moderate and extreme obesity for coronary artery bypass grafting outcomes: a study from the Society of Thoracic Surgeons’ database. The Annals of thoracic surgery. 2002;74(4):1125– 1131.
https://doi.org/10.1016/S0003-4975(02)03899-7
22. Del Prete JC, Bakaeen FG, Dao TK, Huh J, LeMaire SA, Coselli JS, i in. The impact of obesity on long-term survival after coronary artery bypass grafting. Journal of Surgical Research. 2010;163(1):7– 11.
https://doi.org/10.1016/j.jss.2010.02.014
23. Drozdowski Z. Antropologia sportowa [Sports anthropology]. Poznań: PWN Warsaw; 1984.
24. Milanowska K. Kinezyterapia [Kinesitherapy]. Warszawa: PZWL; 1985. (In Polish)
25. Galiè N, Humbert M, Vachiery J-L, Gibbs S, Lang I, Torbicki A, et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: The Joint Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS) Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC), International Society for Heart and Lung Transplantation (ISHLT). European Heart Journal, 2016;37:67–119.
https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv317
2. Bellwon J, Rynkiewicz A. Epidemiologia chorób układu krążenia [Epidemiology of cardiovascular diseases]. In: Szczeklik A, Tendera M. Ed. Kardiologia Podręcznik oparty na zasadach EBM Medycyna Praktyczna [Cardiology Handbook based on the principles of EBM Practical Medicine]. 2009;283–7. (In Polish)
3. Drabik J. Aktywność fizyczna w edukacji zdrowotnej społeczeństwa, cz. 1 [Physical activity in public health education, part 1]. Gdańsk: Publishing House APE; 1995. (In Polish)
4. Maciąg D, Grzegorska K, Cichońska M, Marcinkowski JT. Profilaktyka chorób ukladu krążenia prowadzona w podstawowej opiece zdrowotnej [Prevention of cardiovascular diseases in primary health care]. Problemy Higieny i Epidemiologii. 2012;93(2):377–384. (In Polish)
5. Piotrowicz R, Podolec P, Kopeć G, Drygas W, Mamcarz A, Stańczyk J. Konsensus Rady Redakcyjnej PFP dotyczący aktywności fizycznej [PFP Editorial Board Consensus on Physical Activity]. In: Polskie Forum Profilaktyki Chorób Ukladu Krążenia [Polish Forum for Prevention of Cardiovascular Diseases], 2008. P. 1–3. (In Polish)
6. Prusik K, Zdrojewski T. Aktywność fizyczna w prewencji chorób serca [Physical activity in the prevention of heart disease]. In: Sport wyczynowy i rekreacyjny : problemy kardiologa i internisty. [Professional and recreational sport: problems of a cardiologist and internist]. Lublin: Czelej; 2014. P. 100-110. (In Polish)
7. Laboratories AC on PS for CPF. ATS statement: guidelines for the six-minute walk test. Am J Respir Crit Care Med. 2002;166:111– 117.
https://doi.org/10.1164/ajrccm.166.1.at1102
8. Stroch-Uczciwek A, Plewa M, Nowak Z. Przydatność sześciominutowego testu marszowego w ocenie tolerancji wysiłkowej pacjentów po pomostowaniu naczyń wieńcowych (CABG) [Usefulness of the six-minute walk test in assessing exercise tolerance of patients after coronary artery bypass grafting (CABG)]. Physiotherapy. 2006;3–10. (In Polish)
9. Kadikar A, Maurer J, Kesten S. The six-minute walk test: a guide to assessment for lung transplantation. J Heart Lung Transplant, 1997;16:313–9.
10. Montgomery PS, Gardner AW. The clinical utility of a six-minute walk test in peripheral arterial occlusive disease patients. Journal of the American Geriatrics Society. 1998;46(6):706– 711.
https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.1998.tb03804.x
11. Rostagno C, Olivo G, Comeglio M, Boddi V, Banchelli M, Galanti G, et al. Prognostic value of 6-minute walk corridor test in patients with mild to moderate heart failure: comparison with other methods of functional evaluation. European Journal of Heart Failure, 2003;5:247–52.
https://doi.org/10.1016/S1388-9842(02)00244-1
12. ESC Working Group on exercise physiology, physiopathology and electrocardiography. Guidelines for cardiac exercise testing. European Heart Journal, 1993;14:969–88.
https://doi.org/10.1093/eurheartj/14.7.969
13. Langenfeld H, Schneider B, Grimm W, Beer M, Knoche M, Riegger G, et al. The Six-Minute Walk—An Adequate Exercise Test for Pacemaker Patients? Pacing and Clinical Electrophysiology. 1990;13(12):1761–1765.
https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.1990.tb06886.x
14. Lima de Melo Ghisi G, Pesah E, Turk-Adawi K, Supervia M, Lopez Jimenez F, Grace S. Cardiac Rehabilitation Models around the Globe. Journal of Clinical Medicine 2018;7:260.
https://doi.org/10.3390/jcm7090260
15. Davies A, Subramanian V, Bowles M, Raftery E. Double product-is it a meaningful entity in chronic stable angina. American Heart Association. Monograph (82): IV-78, 1981. P. 78–78.
16. Beatty AL, Schiller NB, Whooley MA. Six-minute walk test as a prognostic tool in stable coronary heart disease: data from the heart and soul study. Arch Intern Med. 2012;172(14):1096– 102.
https://doi.org/10.1001/archinternmed.2012.2198
17. Enright PL. The six-minute walk test. Respir Care, 2003;48:783–5.
18. Cannistra LB, Balady GJ, O’Malley CJ, Weiner DA, Ryan TJ. Comparison of the clinical profile and outcome of women and men in cardiac rehabilitation. The American journal of cardiology. 1992;69(16):1274– 1279.
https://doi.org/10.1016/0002-9149(92)91220-X
19. Piotrowicz IK-K i R. Wpływ treningu fizycznego na wydolność czynnościową, profil lipidowy oraz częstość powrotu do pracy zawodowej kobiet po przebytym zawale serca [The impact of physical training on functional capacity, lipid profile and the frequency of return to work for women after a heart attack]. Cardiology Journal. 2004;11(10):719–25. (In Polish)
20. Kim J, Hammar N, Jakobsson K, Luepker RV, McGovern PG, Ivert T. Obesity and the risk of early and late mortality after coronary artery bypass graft surgery. American heart journal. 2003;146(3):555– 560.
https://doi.org/10.1016/S0002-8703(03)00185-6
21. Prabhakar G, Haan CK, Peterson ED, Coombs LP, Cruzzavala JL, Murray GF. The risks of moderate and extreme obesity for coronary artery bypass grafting outcomes: a study from the Society of Thoracic Surgeons’ database. The Annals of thoracic surgery. 2002;74(4):1125– 1131.
https://doi.org/10.1016/S0003-4975(02)03899-7
22. Del Prete JC, Bakaeen FG, Dao TK, Huh J, LeMaire SA, Coselli JS, i in. The impact of obesity on long-term survival after coronary artery bypass grafting. Journal of Surgical Research. 2010;163(1):7– 11.
https://doi.org/10.1016/j.jss.2010.02.014
23. Drozdowski Z. Antropologia sportowa [Sports anthropology]. Poznań: PWN Warsaw; 1984.
24. Milanowska K. Kinezyterapia [Kinesitherapy]. Warszawa: PZWL; 1985. (In Polish)
25. Galiè N, Humbert M, Vachiery J-L, Gibbs S, Lang I, Torbicki A, et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: The Joint Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS) Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC), International Society for Heart and Lung Transplantation (ISHLT). European Heart Journal, 2016;37:67–119.
https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv317
##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-17
Як цитувати
1.
Bielawa Ł., Prusik K, Prusik K. Вплив реабілітації серця за моделлю С на толерантність до фізичного навантаження і показники гемодинаміки у пацієнтів після серцевого нападу. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. 17, Вересень 2019;23(5):219-23. доступний у10.15561/18189172.2019.0502
Номер
Ліцензія
Copyright Holder - Author(s).
Authors who publish with this journal agree to the following terms: more
Statistics
Abstract views: 735 / PDF downloads: 461
